Газета „Галичина”

15 травня 2008 року № 70-71
Щоб обіцянка не стала цяцянкою
...Пожежні гідранти належать до елементів водогону — об’єкта, який є у власності колективного підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» і відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку» саме на нього покладається відповідальність за технічний стан пожежних гідрантів. Генеральний директор «івано-Франківськводоекотехпрому» Микола Саєвич добре розуміє проблему протипожежного водопостачання обласного центру і поступово вирішує її: саме під його керівництвом уже замінено три несправні гідранти та закуплено десять нових. М. Саєвич запевнив, що особисто контролює стан справ із пожежними гідрантами й обіцяє, що протягом наступного кварталу всі несправності на них буде усунуто...



2 вересня 2008 року № 130
А з крана текла чиста вода...
Записав Іван ГАВРИЛОВИЧ
Генеральний директор КП «Івано-Франківськводоекотехпром» Микола САЄВИЧ знову й знову повертається думками до днів недавньої повені. Для їхнього колективу то були дні тривоги й водночас невідкладних рішучих дій, аби стримати руйнівну силу стихії, забезпечити і в екстремальних умовах безперебійну подачу жителям міста належно очищеної, безпечної для здоров’я води.
Ми попросили Миколу Броніславовича згадати, так би мовити, хроніку подій, пов’язаних з катастрофічним паводком. Подаємо його розповідь:
— Жителі міста йшли на дамби, що оперізують береги двох Бистриць, дивитися, як стрімко прибуває вода в цих річках. Вони, мовби у якійсь приреченості перед невмолимістю каламутних водяних валів, констатували факти все більших затоплень, руйнацій. Але як боротися зі стихією? З 23 липня «Івано-Франківськводоекотехпром» працював в аварійному режимі. Всі його підрозділи, вся наявна техніка були задіяні на аварійно-відновлювальних роботах. Проте завдані підприємству збитки виявились чималими: гірські річки, як ніколи, показали свій крутий норов. Вода зруйнувала підпірно-напрямну стінку водозабору на Бистриці Солотвинській, яка змінила русло й пішла в обхід водозабору. Бурхливі хвилі також знесли акведук діаметром 600 мм — перехід через річку на насосну станцію четвертого підйому. Всі камери переключення та цю станцію в районі Пасічної затопило. У деяких приміщеннях рівень води перевищував два метри. Мікрорайон «Пасічна» залишився без води (як, до речі, і без світла). Забігаючи наперед, скажу, що її подачу, хоч і під малим тиском, ми відновили через добу.
З іншого боку Івано-Франківська вода затопила берегову насосну станцію, прорвала захисну дамбу нижнього б’єфу на Черніївському водозаборі, що на Бистриці Надвірнянській. Було занесено гравієм і намулом трубопроводи, що йдуть на водозабір, розмито під’їзні дороги до нього й до насосної станції, пошкоджено високовольтні електричні кабелі.
Такої шкоди заподіяла стихія об’єктам «Водоекотехпрому» у перші два дні повені. Та продовжу хроніку тих сумних подій. 25 липня довідуюся про раптове затоплення електрощитових на станції аерації в селі Ямниці, а отже, й аварійне відключення її будівель від мережі. Перестало працювати електричне обладнання. Затопило й замулило всі виробничі приміщення, склади, під’їзні дороги та головну насосну станцію, деформувало шибер камери для приймання стоків. Сплив на воді повітропровід діаметром 1000 мм, по якому подавався кисень для біологічної очистки каналізаційних стоків, — і зруйнував стіну, фундамент, рами повітродувок... Рівень води на очисних спорудах подекуди сягав півтора метра.
Проте завдяки професійним і злагодженим діям працівників нашого підприємства весь час упродовж повені не припинялося водопостачання міста. Лише жителі Пасічної деякий час не мали питної води з крана. Але о 18 год. 26 липня ми відновили подачу її і цьому житловому мікрорайону. Причому в дні стихії вода споживачам надходила, як і завжди, нормальної якості — з дотриманням усіх параметрів її чистоти, без будь-яких домішок. На ранок 27 липня паводок пішов на спад. Ми визначили, які відновлювальні роботи слід оперативно, у першочерговому порядку, здійснити в структурних підрозділах підприємства. Будівлі, відстійники водозабору і станції аерації почали вичищати й вимивати від намулу, вигрібати з них пісок, гілки дерев. Того ж таки дня, 27 липня, водопостачання й водовідведення в місті повністю увійшло в нормальний режим функціонування, як було і до паводку.
Отож хотів би, користуючись нагодою, від усієї душі подякувати за самовіддану й сумлінну працю під час руйнівної повені, прагнення зарадити людській біді всім членам нашого трудового колективу — слюсарям, машиністам насосних станцій, шоферам, лаборантам, охоронцям, майстрам, працівникам диспетчерської служби, начальникам районів і цехів підприємства.
Відзначу й те, що в критичній ситуації нам на виручку прийшли солдати батальйону внутрішніх військ та курсанти Прикарпатського юридичного інституту Львів ського державного університету внутрішніх справ. Підняті серед ночі по тривозі, ці 40 ще зовсім юних хлопців під заливним дощем, промоклі до рубця, біля дамби Черніївського водозабору набивали піском мішки, якими і вдалося затулити промоїну в ній. Щира дяка їм за безкорисливу допомогу!
Хоч катастрофічний паводок і не застав нас зненацька, однак усе ж заподіяв підприємству відчутної шкоди. Чи не могли її розміри бути меншими? Тепер ми, звичайно, аналізуємо і свої дії під час повені, і в чому не допрацювали раніше, щоби будівлі й споруди «Водоекотехпрому» могли витримати удар будь-якої стихії. Думаємо над тим, як підвищити стійкість об’єктів підприємства, розташованих на берегах двох Бистриць. Буде розроблено відповідні проекти, шукатимемо кошти на їх реалізацію, аби бути повністю готовими до можливого повторення таких природних катаклізмів у майбутньому.



За 28 березня 2009 року № 47
«Водоекотехпром» хоче й своєї електрики
КП «Івано-Франківськводоекотехпром», крім спорудження міні-заводу з переробки осаду стічних вод для отримання біогазу, планує також встановити шість мікро-ГЕС українських виробників для виробництва електроенергії для власних потреб загальною вартістю 200 тисяч грн. Як поінформував ЗІК генеральний директор підприємства М. Саєвич, п’ять мікро-ГЕС потужністю 70 і 30 кВТ встановлять на очисних спорудах та водозаборах підприємства. Вони будуть вмонтовані всередині водопровідних труб і працюватимуть за рахунок наявного в системі перепаду висот, даючи змогу підприємствові забезпечити себе на 5% електроенергією власного виробництва. Для реалізації цього проекту «...Водоекотехпром», крім власних коштів, планує взяти участь у додатковому конкурсі на отримання ще одного кредиту від Світового банку для реалізації проектів з енергозбереження.
На реконструкцію системи міського водопостачання підприємство вже отримало кредит від СБ на 7,14 млн. дол. Проект нині в стадії розробки.