250 р. до н.е. Архімед склав трактат “ Про плаваючі тіла “ , де був сформульований закон про взаємодію води на занурені в неї тіла .......Розглянемо тепер знаменитий закон Архімеда, викладений у його творі "Про тіла, що плавають,". На тіло, що занурене в рідину, діє сила, рівна вазі рідини в об ємі цього тіла. Існує легенда, що Архімед прийшов до свого закону, вирішуючи задачу: містить золота корона, замовлена Героном майстру, сторонні домішки чи ні. Однак, імовірно, мотиви роботи Архімеда були все ж таки більш глибокими. Адже Сіракузи були портовим і суднобудівельним містом. Питання плавання тіл тут вирішувалися щодня практично, і тому перед Архімедом стояла задача з'ясування наукової основи цих питань. У своїй книзі він розбирає не тільки умови плавання тіл, але і питання про стійкість рівноваги тіл що плавають різної геометричної форми. Науковий геній Архімеда в цьому творі, що залишився, очевидно, незакінченим, проявився з винятковою силою. ......Крім математики і механіки, Архімед займався оптикою та астрономією. Збереглася легенда про те, що Архімед використовував у боротьбі з римським флотом увігнуті дзеркала, підпалюючи кораблі супротивника сфальцьованими сонячними променями. Існують відомості про те, що Архімедом був написаний, але не дійшов до нас твір з оптики "Катоптрика". З уривків, що дійшли до нас, у вигляді цитат авторів, видно, що Архімед добре знав запалювальні властивості увігнутих дзеркал, проводив досвіди із заломлення світла, знав властивості зображень у плоских, опуклих і увігнутих дзеркалах